![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
nostalgicПродивляючись старі фоти… ніяковію, нервую, ненавиджу… дивлюся на обличчя людей, які щось значили для мене колись… для яких я щось значила… люди, які щось значили для них… стільки огидних чи просто неприємних мені облич…
Ніколи не повернуся до минулого… я НЕ хочу до школи… хіба шо в раннє-раннє дитинство… коли я знали тільки приємне… тільки цікаве і добре…
Дивлюся на своє обличчя… воно майже не змінилися… стало приємнішим і дорослішим… і все… думаю про себе… як дивно, коли люди ненавидять тебе за щось тобі самій незрозуміле… або за те, ким ти не є… або навпаки, за те, якою ти є, бо хочуть бути на тебе схожими…
Дивлюся і думаю, скільки було навколо мене обмежених людей… недолугих і стрьомних… потворних і слизьких… огидних мені…і приємно думати про те, що тепер їх немає у моєму оточенні… фенікс гад, єт ласт…
Їхууу!
